вівторок, 18 жовтня 2016 р.

Як наш тато бодік заморський купляв



Отже, діло було так.  Коли я слухала перші штовхасики нашого маляти і давала послухати ті вібрування Роману, Челсі атакувало ворота Манчестер Юнайтед...  Роман це дуже добре пам’ятає і тішиться, бо син ще із животика за МЮ.... то все жарти жартами, але Нова Пошта ввела послугу доставки замовлень із США. Тому мій чоловік, знайшов на Амазоні бодік, який ідентифікує його сина з МЮ і взявся його замовляти.




Замовлення зробив 2 місяці тому. Все гарно, оперативно, Нова Пошта взялась його вітати як одного з перших клієнтів, які скористались їхньої новою послугою...


Зі мною не радились, бо мав бути сюрприз =) Розмір вибрав від 3 до 6 міс.   Довго не довго, але йшов бодік із США 2 місяці. Ми вже боялися, що бодік чекатиме на другу дитину, бо наш Андрій росте як на дріжджах. Але сьогодні в відділенні НП на нашій вулиці таки з’явився довгоочікуваний пакетик. Розмір підійшов на Андрійка, навіть трішки із запасом. Бодік м’якенький-біленький. Але, на наше здивування, судячи з накладних на упаковці бодіка, шлях до Андрійка був нелегкий: Лестер, Великобританія – Нью-Йорк, США – Київ – Львів, Україна. Гех!! Бодіки із написами: «я і мій татко любимо Манчестер Юнайтед» шиють в Лестері. Виходить, що Андрійкова одежка перш ніж потрапити на нього двічі перетинала океан. Я теж так хочу!   






Ну що ж хлопці, колись мені екскурсію на Олд Траффорд проведете?


Немає коментарів:

Дописати коментар